Якщо колись зустрінемося на одній стежці, розкажете детальніше.
Скільки себе пам*ятаю, завжди дивувався, чому німці так швидко просунулися до Волги, а назад відступали дуже повільно. Дитячий розум  відчував, що у офіційних поясненнях щось не те, неповне. Зараз трохи знаю про холодноярську війну, голод, репресії. Навіть на день пам*яті Голодомору задавав запитання в прямому ефірі «Радіосвободи» про відсотки втрат українців. Але як завжди трохи проковтнув язика і забув попросити доплюсувати втрати до голоду і розглянути ті загальні втрати в контексті теперішніх труднощів – мусолення різності нашої країни. Гадаю, нагода ще трапиться.
А щодо Ющенка – то я остаточно для себе визначився після його відмови проводити дострокові вибори по причині відновлення справедливості (обдурення НУ своїх виборців) - що у мене він втратив честь визнаватися Президентом, про це я чесно інформував його листом , в якому дуже жорстко висловився . Я тоді вважав (і зараз теж), що оскільки та трутка зробила таке з його лицем, то з мозком теж могла – страхи надумані і справжні переплелися в його баняці і на поверхню сплили ті, що ближче до тіла.