Повідомлення почув по новинам "ICTV": СБУ розсекретило ще одну частину архівних документів, що стосуються Голодомору. Стало також відомим, що протягом 1937-1939 рр. з України було вислано близько 100 тис. людей, а 65 тис. було розстріляно без суда та слідства. Переважно селян.
Посиланнячко: http://5tv.com.ua/news/0/30661 , щоправда там цифра трохи інша.
І ще, сьогодні на "Свободі" окрім усього іншого обговорювали тему Голодомору. За комуняк, що виступали, промовчу - там "діагноз" як за змістом, так і за поведінкою. Цікаву фразу сказав Кравчук. За його словами, на керівних посадах в Західній Україні не було українців, а серед перших секретарів к.партії всієї України їх було лише 3%.
). З першою частиною цього твердження можна погодитися, а ось із другою - аж ніяк ні. Сталіна "зробило" те саме оточення, яке він потім сам і винищив. І якщо подивитися, як саботувалися навіть такі його непогані заходи, як конституційна реформа, бачимо - він не був там єдиним монстром, і не був всевладним. А мова ж іде про 1936 рік! На початку тридцятих же ситуація взагалі була інша. Чому та ж Грузія майже відмовилась від колективізації? Ні, я розумію, що з Грузії за тих часів взяти було нічого, це не Україна, отже й тиск був іншим. Але не впливати на ситуацію місцеве керівництво не могло. А вони не зробили практично нічого. Мені попалися спогади Молотова про приїзд в Україну під час голоду. Він стверджує, що взагалі нічого не знав. Бреше, звичайно. Там видно, що бреше. Справа в тому, що у Молотова начисто була відсутня фантазія. Він фізично не здатен щось придумати, і, як правило, в таких випадках не договорює. А тому можна (і треба) не вірити тому, що він не знав про голод, але можна повірити, що про його масштаб він до якогось часу нічого не знав. Бо він досить докладно описує, як його возили в якийсь радгосп, де все було нормально. Ми ж знаємо, що такі "потьомкінські села" дійсно були. Отже, там була не тільки зла воля з центру, але й бажання прикрити наслідки своєї "високоефективної" аграрної політики в республіці. А якщо ми згадаємо ще місцеве начальство... Одним словом, "героїв" у нас вистачає, і Україні треба знати їхній список, а не тільки кивати на Сталіна.
Сталін - монстр, причому монстр демонічний, бо там явно ще були й якісь гіпнотичні здібності. Але не було там одного монстра і купи жертв. Там був потужний пласт дуже конкретних особливостей, які ніколи нічого не робили, крім як сиділи по тюрмах при царі та воювати в громадянській війні. І робити нічого не хотіли й не вміли. Росіяни вважають, що Сталін позитивно відрізнявся від них тим, що він був державник і великий трудяга, багато читав і умів вникнути в проблему. Виключивши з цього поняття позитивності (воно Україні до лампочки) я можу це визнати. Так, він виділявся конкретними особливостями. Втім, щодо виключної ефективності його, як державника, можна сумніватися (що якраз Голодомор і підтверджує, і не тільки він). А ось жорстокість, байдужість до чужого життя і т.д. були не тільки у нього. Репресії починалися з нього (хоча вся маячня після убивства Кірова може й не ним з самого початку розпочиналась), але роздувалися з превеликим задоволенням усіма іншими. І десь до закінчення єжовщини Сталін, хоч і стояв над цим прошарком, не міг не рахуватися з ним. І "український клан" там був одним із перших в строю. Це саме той прошарок фактично, заблокував його спробу за допомогою альтернативних виборів (це дійсно готувалося!) після прийняття конституції 1936 року тихо відправити їх в аут. Дали би йому це зробити - може б живими лишилися. Хоча, навряд. Сталін не прощав нікому, хто хоч колись проти нього виступав чи був винний у тому, у чому могли звинуватити його. Тому "український клан" був приречений.